ХТО, ОКРІМ НОТАРІУСІВ, МОЖЕ ПОСВІДЧУВАТИ ЗАПОВІТ?

ХТО, ОКРІМ НОТАРІУСІВ, МОЖЕ ПОСВІДЧУВАТИ ЗАПОВІТ?

Посвідчення заповіту з метою надання йому юридичної вірогідності є класичною нотаріальною дією. Проте Цивільним кодексом України та Законом України «Про нотаріат» встановлено перелік осіб, які не будучи нотаріусами, мають право посвідчувати заповіти.

До таких осіб належать:

1) уповноважені посадові особи органів місцевого самоврядування, але лише у випадку, якщо у відповідному населеному пункті немає нотаріуса;

2) консульські установи України, а у випадках, передбачених чинним законодавством, також дипломатичні представництва України – посвідчення заповітів за кордоном;

3) головні лікарі, їх заступники з медичної частини або чергові лікарі лікарень, госпіталів, інших стаціонарних закладів охорони здоров’я, а також начальники госпіталів, директора або головні лікарі будинків для осіб похилого віку та осіб з інвалідністю – заповіти осіб, які перебувають на лікуванні у цих лікарнях, госпіталях, інших стаціонарних закладах охорони здоров’я, а також осіб, які проживають у будинках для осіб похилого віку та осіб з інвалідністю;

4) капітани морських або річкових суден - заповіти осіб, які перебувають під час плавання на цих суднах, що ходять під прапором України;

5) начальники пошукових або інших експедицій - заповіти осіб, які перебувають у цих експедиціях;

6) командири (начальники) військових частин, з’єднань, установ або військово-навчальних закладів - заповіти військовослужбовців. У випадку якщо в пунктах дислокації військових частин, з’єднань, установ, військово-навчальних закладів, немає нотаріусів чи посадових осіб органів місцевого самоврядування, які вчиняють нотаріальні дії - також заповіти працівників, членів їх сімей і членів сімей військовослужбовців;

7) начальники установ виконання покарань - заповіти осіб, які тримаються в таких установах;

8) начальники слідчих ізоляторів - заповіти осіб, які тримаються у слідчих ізоляторах.

Порядок посвідчення заповітів вищевказаними посадовими та службовими особами врегульовано на підзаконному рівні Порядком посвідчення заповітів і довіреностей, що прирівнюються до нотаріально посвідчених, який затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 15 червня 1994 р. № 419; Порядком вчинення нотаріальних дій посадовими особами органів місцевого самоврядування, затвердженим Наказом Міністерства юстиції України від 11.11.2011 р. № 3306/5; Положенням про порядок учинення нотаріальних дій в дипломатичних представництвах та консульських установах України, затверджених Наказом Міністерства юстиції України, Міністерства закордонних справ України від 27.12.2004 року N 142/5/310.

Слід звернути увагу, що законодавством встановлено особливості посвідчення заповітів вищевказаними категоріями осіб та обмеження щодо можливості посвідчення деяких видів заповітів певними особами.

Отже, як стає зрозуміло із вищевказаних положень, посвідчення заповітів особами, які не мають статусу нотаріуса, є виключенням із загального правила і здійснюється лише у випадках, прямо встановлених чинним законодавством із своїми особливостями та обмеженнями.

‍