ДІЛОВА МЕТА ДЛЯ ЦІЛЕЙ ТРАНСФЕРТНОГО ЦІНОУТВОРЕННЯ
Станом на сьогодні, Податковий кодекс України розглядає «розумну економічну причину (ділову мету)» як причину, що може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності. Економічний ефект, зокрема, але не виключно, передбачає приріст (збереження) активів платника податків та/або їх вартості, а так само створення умов для такого приросту (збереження) в майбутньому.
Тобто, ділова мета може включати, але не виключно, не лише безпосереднє отримання або збереження активів, а й перспективне їх отримання чи збереження. Таке визначення має свою велику перевагу, адже не обмежує ділову мету безпосереднім отриманням чи збереженням активів. Проте, з іншої сторони, виходить ситуація, що не завжди ділову мету можна чітко оцінити об’єктивними показниками (активами), а тому це може дати можливість контролюючому органу поставити під сумнів існування ділової мети господарської операції. Окрім цього, перспективність отримання чи збереження активів є завжди імовірною, тобто не можна стверджувати про досягнення цілі в майбутньому, що також може бути підставою для непевності в існування ділової мети господарської операції.
Інформація про ділову мету повинна міститися у документації з трансфертного ціноутворення. При цьому, як роз’яснено в Узагальнюючій податкової консультації щодо деяких питань застосування правил трансферного ціноутворення, що була затверджена Наказом Міністерства фінансів України від 08.02.2021 № 67, в документації з трансфертного ціноутворення за 2020 рік вже повинна бути відображена така інформація.
Для цілей оподаткування вважається, що операція, здійснена з нерезидентами, не має розумної економічної причини (ділової мети), якщо:
Із вказаних вище двох підстав, можна зрозуміти, що вони є досить суб’єктивними. У першому пункті, контролюючий орган повинен встановити, яку мету мав платник податків при вчиненні господарської операцію, що само по собі є суб’єктивним. В іншому пункті йде мова про зіставні умови. Хоча і ставляться вимоги до зіставності умов, проте ідеально подібних умов у різних платників податків об’єктивно не існує, а тому врахування відмінностей і їх істотність є досить суб’єктивним.
Якщо комерційні та/або фінансові характеристики контрольованої операції для цілей трансфертного ціноутворення, визначені згідно з фактичними діями сторін операції та фактичними умовами її проведення, відрізняються від умов, що застосовуються між непов’язаними особами з урахуванням наявності розумної економічної причини (ділової мети) у зіставних обставинах, та буде встановлено, що непов’язані особи, які діють у зіставних умовах та ведуть себе комерційно раціонально з урахуванням альтернативних варіантів, реально доступних для кожної із сторін угоди, не вступали б у таку контрольовану операцію, контролюючий орган має право при розрахунку фінансового результату платника податку до оподаткування не враховувати (не визнавати) таку контрольовану операцію або операція може бути замінена альтернативним варіантом з метою визначення умов договору (контракту), які були б узгоджені непов’язаними особами, що діють комерційно раціонально у зіставних умовах.
При визначенні альтернативних варіантів для операції, реально доступних для кожної із сторін угоди, необхідно враховувати, чи були інші реалістичні варіанти, доступні для будь-якої із сторін, що привели б до вигіднішого економічного ефекту, якби така сторона укладала угоду з непов’язаними особами замість укладання угоди з пов’язаними особами.
Як слідує із вищевказаного, існування ділової мети має важливе значення для контрольованих операцій, а тому бажаємо Вам, щоб контролюючий орган ніколи не ставив під сумнів розумну економічну причину (ділову мету) Вашої контрольованої операції.